Електронний цифровий підпис (ЕЦП) може використовуватись фізичними і
юридичними особами як аналог власноручного підпису для надання електронним
документам юридичної сили, яка прирівнюється юридичній силі документів на
папері власноручно підписаних правомочною особою а також скріплених печаткою.
1. Для Фізичних осіб можливими напрямками
застосування ЕЦП є:
1.1. захищене (достовірне та конфіденційне)
електронне листування з іншими особами в межах та поза межами України:
електронний цифровий підпис та шифрування кореспонденції звичайним поштовим
програмним забезпеченням на комп’ютері особи (Оutlook,
TheBAT тощо);
1.2. захищене (достовірне та конфіденційне)
електронне листування з організаціями в межах та поза межами України:
електронний цифровий підпис та шифрування кореспонденції звичайним поштовим програмним
забезпеченням на комп’ютері особи;
1.3. захищене (достовірне та конфіденційне)
електронне листування з особами в межах та поза межами України: електронний
цифровий підпис та шифрування кореспонденції на мобільному телефоні та КПК;
1.4. організація доступу до комп’ютера або
спеціалізованих програм (домашня бухгалтерія, засоби зв’язку з банком, тощо) із
суворою автентификацією користувача на власному
ключі, шифрування всієї або вибраної інформації на комп’ютері з прозорим
доступом до неї виключно для особи-власника інформації або для вибраних ним
інших користувачів комп’ютера;
1.5. створення електронних документів,
підписаних власним цифровим підписом, у різноманітних розповсюджених форматах
офісних документів – Microsoft Word, Excel, Power Point, Adobe Acrobat тощо та надання в організації та особам в
межах та поза межами України;
1.6. подача регулярної звітності до податкової
інспекції України з обов’язковим цифровим підписом;
1.7. листування електронними документами з
державними органами та органами місцевого самоврядування України та виконання
вимог обов’язкової попередньої ідентифікації особи, яка звернулася до державної
установи, для реєстрації звернення та отримання відповідей за результатами
розгляду звернення з цифровим підписом відповідальної особи установи;
1.8. подання (та отримання) документів в
електронному вигляді до суду та нотаріату України, яке потребує обов’язкового
електронного цифрового підпису особи, яка їх надає;
1.9. використання в новому поколінні паспортів
громадян як внутрідержавних і, особливо, для виїзду та пересування за кордоном;
1.10. використання при обміні електронною
кореспонденцією та платіжними документами з банківськими установами:
електронний, мобільний та Інтернет-банкінг,
управління власними рахунками, отримання завірених виписок з банку тощо;
1.11. оплата послуг ЖКХ, комунальних та інших платежів,
які потребують ідентифікації платника;
1.12. використання в системах страхування та
оплати страхових випадків;
1.13. використання в системах оплати лікарняного
обслуговування, ведення персональної медичної картки, медичного страхування;
1.14. застосування у Інтернет-платежів,
розрахунках в електронних магазинах;
1.15. застосуваннях у системах електронних
грошей, електронних гаманців;
1.16. застосування в системах бронювання місць у
готелях, бронювання та викупу авіа- залізничних та
інших білетів, оплати проїзду у міському транспорті тощо;
1.17. застосування у системах отримання адресної
соціальної допомоги, пенсійного страхування;
та інші застосування.
2. Для Юридичних осіб та організацій різної
форми власності:
Вищенаведені напрямки застосування ЕПЦ фізичними
особами цілком застосовні для використання юридичними особами, організаціями
різної форми власності, державного управління та органами місцевого
самоврядування. Є деякі особливості саме для юридичних осіб у застосуванні
електронного цифрового підпису, таких як:
2.1.
Застосування
окремого виду електронного цифрового підпису, який є аналогом печатки
підприємства;
2.2
Організація
захищеного середовища доступу за персональним ключем службовців до ресурсів
інформаційної мережі в організації, у тому числі ВЕБ-серверів,
серверів програмних аплікацій, баз даних тощо;
2.3
Створення
захищених корпоративних мереж та застосування ключів цифрового підпису та
шифрування на всіх ланках її архітектури: серверах, телекомунікаційному
обладнання, організації доступу та захисту даних у базах даних, які містять
конфіденційну інформацію та іншу таємницю;
2.4
Управління
доступом, балансовими показниками та достовірний контроль стану рахунків та
матеріальних цінностей з центрального офісу Компанії у своїх філіях,
підрозділах та відділеннях;
2.5
Створення
мереж нового покоління NGN та впровадження захищених сервісів обслуговування
клієнтів різноманітними видами бізнесу;
2.6
Використання
у системах захищеного документообігу як всередині організації так і з
зовнішніми абонентами та партнерами, у тому числі закордонними;
2.7
подача
регулярної звітності до податкової інспекції України та інших контролюючих
органів з обов’язковим цифровим підписом;
2.8
Застосування
у системах обліку та звітності як окремого підприємства, так і розгалуженої
організації, інтегрування даних та підвищення достовірності ERP, CRM та ECM- систем, підвищення рівня та достовірності систем
управлінського обліку, ефективності взаємодії з територіально
віддаленими підрозділами (філіями);
2.9
Укладання договорів різного призначення, а також
здійснення угод з використанням електронних документів в системах електронної
торгівлі, біржових системах, проведення аукціонів та тендерів тощо;
2.10 Нотаріальне засвідчення документів в електронному
вигляді України, яке потребує обов’язкового електронного цифрового підпису;
2.11 Забезпечення необхідного рівня
функціонування сучасних інформаційних банківських систем, систем масових платежів,
торгівельних систем, орієнтованих на задоволення потреб клієнтів, неможливе без
використання ЕЦП та шифрування;
2.12 листування електронними документами з
державними органами та органами місцевого самоврядування України, та отримання
відповідей за результатами розгляду звернення з цифровим підписом
відповідальної особи установи;
2.13 Забезпечення ефективної взаємодії між
державники органами, виконавчою владою, бізнесом та населенням на різних рівнях
суспільного життя, у тому числі – у цілій низці важливих підсистем електронного
урядування в Україні: Електронний уряд (eGovernment), Електронний (біометричний) паспорт (ePassport), Електронна митниця (eCustoms), Електронна податкова (eFiscalis), Електронна система охорони здоров’я (eHealth), Електронне голосування (eVoting),
Електронний нотаріат (eNotary),
2.14 застосуваннях у системах електронних
грошей, в обміні електронною кореспонденцією та платіжними документами з
банківськими установами: електронний, мобільний та Інтернет-банкінг,
управління власними рахунками, отримання завірених виписок з банку тощо;
2.15 застосування в системах бронювання місць у готелях, бронювання та
викупу авіа- залізничних та інших білетів, оплати
проїзду у міському транспорті тощо;
2.16 застосування в системах страхування та
оплати страхових випадків,
2.17 оплата послуг ЖКХ, комунальних та інших платежів,
які потребують ідентифікації платника;
У державному секторі можливі різноманітні види застосувань
технологій та засобів електронного цифрового підпису.